Дай мені сказати:
Це не забуто

Відеоперформанс був створений 9 червня 2019 року у зв'язку з п'ятою річницею зруйнування скульптур Марії Куліковської проросійськими бойовиками під час захоплення Донецька. Київ, 2019.

Історія
Пов'язані роботи
Лінки
«Дай мені сказати: Це не забуто» – це відеоперформанс Марії Куліковської, який апелює до подій 2014 року.
9 червня 2014 гіпсові скульптури із серії «Армія Клонів» та мильні фігури триптиху «Homo Bulla», що експонувалися на території донецького арт-центру Ізоляція, були розстріляні проросійськими бойовиками. Події на Донбасі та анаксія Криму стали для Марії Куліковської особливо травматичними та призвели до болючих конфліктів.

Невизначеність державних меж, спричинених військовим конфліктом, відобразилася на художній практиці Куліковської, яка працює з дослідженням меж власної свободи в умовах конфлікту та своєї позиції як жінки-мисткині. Постійне відтворення та руйнування скульптурних копій власного тіла являються спробами фіксації досліджень колективних та індивідуальних кордонів. Кримська мисткиня веде активістське життя, здійснює багато феміністичних та політичних акцій і перформансів. Саме перформанси художниці стали вирішальним моментом у її відносинах з країною-агресором: Марія Куліковська потрапила до списку заборонених художників Росії.

9 червня 2019 року, у зв'язку з п'ятою річницею розстрілу скульптур у Донецьку, Марія Куліковська здійснила перформанс, у якому самостійно розстріляла скульптури-зліпки свого тіла. Перформанс відбувся в одному із парків Києва, неподалік нового дому кримської мисткині. Прем'єра відео відбулася під час квір-фестивалю «The Present is not Enough» у театрі HAU в Берліні.

Відеооператор: Аліна Гонтар.
Продакшн: Школа Політичного Перформансу (ШПП).
За підтримки театру HAU, Берлін, Німеччина.
Окрема подяка Улегу, Микиті та 4 сильним чоловікам.
Сподобалась ця сторінка? Поділіться з друзями!