Армія Клонів II

Серія понад 200 гіпсових фрагментів-копій тіла Марії Куліковської. Галерея фонду RuArts, Москва, весна 2013.

Історія
Відсилки до інших проектів
Лінки
«Армія Клонів ІІ» – серія понад 200 скульптурних фрагментів-копій тіла Марії Куліковської, створених з гіпсу навесні 2013 року та експонованих у галереї фонду RuArts. Серія є продовженням попередньої серії скульптур «Армія Клонів».

Фрагменти тіла художниці: часточки обличчя, рук, ніг, пальців, частини живота, плечей, вульви були розміщені на підлозі, висіли на стінах та хаотично вкривали сходи галереї, де була проведена виставка. Робота з тілом через створення копій фрагментів власного тіла та робота з простором через детально продумане інсталювання скульптур є результатом довготривалого дослідження Марією Куліковською власного тіла як тіла жінки і тіла як архітектурної одиниці.

Фрагменти скульптур отримали теракотовий та бежевий тілесний колір. Подібне рішення було референсом до давньогрецької культури, в оточенні якої жила художниця, завдяки якій формувалася її ідентичність і яка була джерелом натхнення. Також тривала робота з тілом жінки як універсумом його соціального вираження не могла бути відірваною від розпізнавального знаку тіла – його кольору. Навколишні умови та вразливість позиції жінки у соціумі переродились у художній протест. Так художниця почала створювати скульптури-копії власного тіла – тіла жінки, яка, попри табу і зневажливе ставлення до себе, множить своє тіло й таким чином затверджує його існування у публічному просторі. Неабиякий вплив на свідомість художниці мала культура елліністична: жінка-каріатида, виконуюча функцію колони-підпори, стала однією з головних художніх метафор робіт Марії Куліковської, яка наголошено візуалізує позачасовість проблематики ролі та соціальної позиції жінки. Протест щодо позиції жінки відобразився і у розташуванні уламків скульптур на сходах, які в свою чергу символізують вертикальні зв'язки та ієрархію.

Через рік після проведення виставки в Україні розпочалася Революція Гідності. Комунікація з фондом була втрачена і частина скульптур залишилася у колекції RuArts.
Не наступай на меня, это больно.
Я не ожидала этого.
Я чувствую, как острый металлический гвоздь на конце каблука твоей дорогой обуви пронзает кожу моего лица, я вижу,
я чувствую все со стороны,
даже,
если я не смотрю на тебя...

Марія Куліковська
Сподобалась ця сторінка? Поділіться з друзями!