Шрами

Серія зліпків рук і стоп художниці з балістичного мила.
Донецьк – Київ, 2014–2019.

Улег Олег Винниченко Мария Куликовская Мариякуликовская Маша Украинские художники скульптор скульптура Улег Олег Вінніченко Марія Куликовська Маша Куликовська Куліківска Куликівська Maria Kulikovska Mariia Masha mariakulikovska Performance sculpture contemporary art ukrainian art Crimea Crimean artist Swedish artist Swedish art украинское Искусство топ художники Украины топ-художники Европы лучшие Современного Искусства Mariia Kulykivska акционизм перформанс Марія Куліковська
"Шрами" — це пам'ять про всіх, хто зник і нагадування про "я все ще жива, я існую і можу відчувати, але я вразлива".
Історія
Відсилки до інших проектів
Лінки
«Шрами» – серія скульптур-зліпків рук і стоп Марії Куліковської, відлитих з балістичного мила. Вперше скульптури були показані у 2014 році на польсько-українській груповій виставці під назвою «Що у мене є від жінки?» у Центрі візуальної культури у Києві. Основою виставки стали питання тілесності, гендерних ролей, ставлення до жіночої праці. Питання про позицію жінки, її тіла в умовах патріархату, самоідентифікації як жінки, художниці, скульпторки являються наскрізними у творчості Марії Куліковської. Художнє фрагментування тіла на частини стало для художниці візуалізацією процесу психологічного «копання у собі» та пошуків власної ідентичності. Також «Шрами» були представлені в рамках проєкту «Through Maidan and Beyond», навесні 2019 року – на ярмарці мистецтв у Мадриді, а деякі експонати серії потрапили до приватних колекцій у Гонконзі, Швейцарії, Швеції, Франції, Україні, Австрії, Англії.

Частина скульптур із серії «Шрами» була створена влітку 2014 року після того, як Марія Куліковська дізналася про розстріл своїх робіт, що знаходилися на виставці у донецькому арт-центрі «Ізоляція». Після того, як мисткиня була змушена покинути рідне місто й переїхала до Швеції, вона придбала 300 кілограмів балістичного мила й почала створювати багато скульптур-фігур як копій власного тіла та його окремих частин. Заповнення простору скульптурами з балістичного мила, пізніше – з епоксидної смоли, стали художньо-метафоричним способом кримської художниці окреслення власної фізичної присутності попри будь-яку соціально-політичну позицію: емігрантки, переселенки тощо, а також своєрідним нагадуванням самій собі, що вона існує і вона – жива.

На зразок «Шрамів» у 2018 році Куліковська почала нову серію скульптур-копій власних рук та стоп під назвою «Кінцівки Кольорів», проте в іншому матеріалі – епоксидній смолі.
Liked this page? Share it with your friends!